ПОЗАБУДО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Забудувати яку-небудь ділянку (або які-небудь ділянки) цілком або в багатьох місцях. Обидва двори позабудовував (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 781.