ПОЗАБОЛО́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаболо́чувати. Третій день ішов заливний дощ. Усі дороги позаболочувані: ні пройти, ні проїхати (Кач., II, 1958, 453).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 781.