ПОЖОЛО́БИТИСЯ, иться; мн. пожоло́бляться. Док. до жоло́битися. В здоровій залі два кутки осіли. Підлога погнулась і пожолобилась (Н.-Лев., І, 1956, 618); Листя трохи прив’яло, пожолобилось від спеки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 778.