ПОЖА́ДНО, рідко. Присл. до пожа́дний. Коваль пожадно й нетерпляче затягся цигаркою (Головко, II, 1957, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 768.