ПОДІРЧА́ВІТИ, іє. Док. до дірча́віти. Залізна покрівля поржавіла, подірчавіла (Мирний, І, 1954, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 748.