ПОДРУ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до подружи́ти 2, 3. * Образно. Ліси подружені із степом І заводи дружні із селом (Мас., Вітчизна, 1937, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 758.