ПОДО́ВЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОДО́ВЖИТИ, жу, жиш і рідко ПОДО́ВШИТИ, шу, шиш, док., перех.

1. Збільшувати в довжину, робити довшим. Подовжити плаття; // Створювати враження більшої довжини, ніж насправді. Доторкнувся [дід Євмен] червоною від холоду рукою до сивого акуратно підстриженого бурячка борідки, яка доречно подовжувала коротколице обличчя (Стельмах, Правда.., 1961, 41); Якщо у вас коротка талія, її можна зорово подовжити, занизивши лінію пояса (Мист., 5, 1968, 39).

2. Робити тривалішим, збільшувати в часі. На певний строк воно [капіталістичне виробництво] подовжує виробничий час даного робітника, але досягає цього шляхом скорочення тривалості його життя (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 265); Висів сортів з різними строками достигання і застосування розсади дає змогу подовжити період споживання свіжих плодів (Колг. Укр., 5, 1962, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 752.