ПОДЗВО́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. подзво́нювати і звуки, утворювані цією дією. Зненацька почув [Денис] тихе подзвонювання велосипеда (Тют., Вир, 1964, 245).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 740.