ПОГРІБНИЧО́К, чка́, ч. Зменш. до погрібни́к. Дівчина зайшла в погрібничок, потім виглянула із дверей і помахала рукою (Тют., Вир, 1964, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 724.