ПОГРОМИ́ТИ, громлю́, гро́миш; мн. погро́млять; док., перех.

1. Зруйнувати, розбити, знищити що-небудь. — А з Бобриків знов поголосок… погромили там панську пасіку… (Вовчок, VI, 1956, 337).

2. Завдати поразки, побити. Погромити вороже військо.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 725.