ПОГРОМА́ДИТИ, а́джу, а́диш, док., перех. і без додатка.

1. Громадити якийсь час. [Женя:] А де ж граблі? [Конон:] Вам таки кортить? Ну-ну, погромадьте, а ми повидаєм (Кроп., II, 1958, 433).

2. Закінчити громадити. Сіно вже погромадили (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 725.