ПОГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Гортати якийсь час. Дістав [Чубенко] з кишені маленьку книжечку,.. трохи погортав і, складаючи слово до слова, прочитав записане (Ю. Янов., II, 1958, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 721.