ПОВІ́К-ВІКІ́В, присл. Те саме, що пові́к. До могил героїв Повік-віків не заросте тропа (Рильський, III, 1961, 279).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 672.