ПОВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ і рідко ПОВІДСТОБУ́РЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Відстовбурчити (губи, вуса і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 670.