ПОВІДРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПОВІДРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Відрі́зати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Повідрізували навіть йому гудзики від мундира (Сл. Гр.); Декого з полонених вони відпускали на свободу, повідрізавши їм носи і вуха (Іст. середніх віків, 1955, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 670.