ПОВІДРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Повідривалися телята та й повтікали (Сл. Гр.).

2. перен. Перестати що-небудь робити, чимось займатися (про всіх або багатьох).

3. перен. Порвати зв’язки з ким-, чим-небудь; стати далеким, відчужитися (про всіх або багатьох); // Втратити зв’язок із чим-небудь (про все або багато чогось). Ідіоми здебільшого повідривались від свого джерела, тим-то вони часто являють собою незрозуміле, невмотивоване словосполучення (Кундзич, Діези.., 1956, 104).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 670.