ПОВІДПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Відпустити всіх або багатьох. Повідпускай їх, — нащо вони тобі здалися? (Сл. Гр.).

2. Зробити менш натягнутим, прикрученим, послабити все або багато чого-небудь. Коням.. повідпускали попруги (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 670.