ПОВІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́ш, док., перех.

1. Відкласти все або багато чого-небудь.

2. перен. Залишити слід, накласти відбиток на всіх або багатьох. Так ось як іде час, ось які сліди повідкладало життя на колишніх його комсомолках… (Гончар, Тронка, 1963, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 668.