ПОВСЮ́ДИ, присл. У кожному місці; всюди, скрізь. Повсюди чад, а ворог лютий Пекельні бенкети справля (Стар., Поет. тв., 1958, 37); Опівночі, коли коваль з Цигулею пішли в обхід по слободі оглянути, що вже зроблено, майже повсюди роботу вже кінчили (Головко, II, 1957, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 695.