ПОВСЕЛЮ́ДНИЙ, а, е, розм. Стос. до всіх людей, усього народу. Звивався зради плосколобий змій, Та правди меч і повселюдний сором Його разили, — і народний форум Прокляв Мазепу (Рильський, І, 1956, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 693.