ПОВОДА́ТАРКА, и, ж. Жін. до повода́тар. Овайюак навпомацки обійшов першу ярангу, до якої його підвела поводатарка (Трубл., Крила.., 1947, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 687.