ПОВНУ́РЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док. Унуритися в що-небудь (про всіх або багатьох). — Горе ж нам! — подумав кожен третьокласник, та жаден жадною міною цього не показав; всі повнурювались в книжку і нічичирк (Свидн., Люборацькі, 1955, 113).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 686.