Про УКРЛІТ.ORG

повноважний

ПОВНОВА́ЖНИЙ, а, е. Який має певні повноваження. — Негайно пишіть Сагайдачному та Бородавці і посилайте до них повноважного посла з платнею і подарунками, — карбує Замойський (Тулуб, Людолови, II, 1957, 475); Повноважна комісія.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 684.

вгору