Про УКРЛІТ.ORG

повиходити

ПОВИХО́ДИТИ, ить, имо, ите, док.

1. Вийти звідки-небудь назовні, за межі чогось (про всіх або багатьох). [Кобзар:] Де ж народ подівся? [Хлопець:] За цвинтар повиходив (Мирний, V, 1955, 81); Трохи згодом повиходили [брати] із комори і пішли в хату (Л. Укр., V, 1956, 165); Жінки демонстративно повиходили з салону (Вільде, Сестри.., 1958, 583).

◊ Си́ла повихо́дила з рук чиїх — хто-небудь ослаб, утратив міць. Залізо й дерево аж співали в діда, поки сила не повиходила з його рук (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 23).

2. перен. Вибути звідки-небудь, з чогось; залишити якийсь заклад, установу, організацію і т. ін. (про всіх або багатьох). — Чимало їх повиходило з села на заробітки (Кв.-Осн., II, 1956, 417); — От тут недалечко живуть наші сусіди, — панни. Повиходили з третьої класи [третього класу] дівочої духовної школи… (Н.-Лев., IV, 1956, 117).

3. Прийти куди-небудь, опинитися десь (про всіх або багатьох). Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов’язали (Гр., І, 1963, 29); А по цей бік ставу.. сиділи селяни.. З глухих кутків аж на вигін повиходили (Головко, II, 1957, 237); // З’явитися, прибути для участі в чому-небудь. Під’їхав і сам Шрам. Скоро загледіли [гості] його сиву бороду, зараз вози поодкочували геть і повиходили до його назустріч (П. Куліш, Вибр., 1969, 70); Було вже так одного разу.., що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея (Довж., І, 1958, 80); // тільки 3 ос. З’явитися на поверхні, проступаючи зсередини, стати видним скрізь або в багатьох місцях. На озеречку поверх льоду повиходила зеленкувато-блакитна вода (Стельмах, І, 1962, 343).

4. Бути виданим, опублікованим, надрукованим (про все або багато чого-небудь). Повиходили нові збірки віршів.

5. з кого — чого. Вийти з певного середовища, соціальної групи або з якої-небудь місцевості (про всіх або багатьох). Чимало космонавтів повиходило з військових льотчиків.

6. Витратитися, вичерпатися (про гроші, кошти, які-небудь запаси) (всі або багато з них). Папір повиходив.

7. перен. Удатися яким-небудь унаслідок певної дії (про все або багато чогось). Пиріжки повиходили гарні; // Стати ким-небудь або подібним до когось, набути певних рис, якостей і т. ін. (про всіх або багатьох). З курсантів повиходили добрі танкісти.

8. за кого, також у сполуч. із сл. заміж. Одружитися, стати чиїмись дружинами, жінками (про всіх або багатьох). — Де ж мені сім попів знайти, — коли б хоч кращі [дочки] за попів повиходили, а другі нехай за дяків… (Вовчок, VI, 1956, 247); Вона дасть їм притулок у власному домі, доки не повиходять заміж (Вільде, Сестри.., 1958, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 664.

вгору