ПОВИТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Витоптати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях. Цілі галявини повитоптували зайці (Веч. Київ, 13.II 1960, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 663.