ПОВИСТРУ́НЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Виструнчитися (про всіх або багатьох). Тут же на видноті, перед ганком, повиструнчувались півколом.. старезні хребтисті діди, чаплинські патріархи, що привертають увагу своєю дивовижною в їхні літа виправкою, яка здебільшого пояснюється тим, що після денікінських шомполів діди ще й досі не можуть згинатись (Гончар, II, 1959, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 662.