ПОВИСТРИ́БУВАТИ, уємо, уєте, док. Вистрибнути (про всіх або багатьох). * Образно. Вона злякалася навсправжки, очі їй розширилися, чорні іскорки повистрибували з них геть (Загреб., Диво, 1968, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 661.