ПОВИРЯ́ДЖУВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до повиря́джувати. Вже усі дівчата гарні, усі прибрані, усі повиряджувані… (Кв.-Осн., II, 1956, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 659.