ПОВИРО́БЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повиро́блювати. В криші вікна повироблювані, і різаною мережкою скрізь гарно облямовані (П. Куліш, Вибр., 1969, 121); Кругом тераси були повироблювані клумби для квіток (Н.-Лев., І, 1956, 442).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 658.