ПОВИПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Виписати все або багато чого-небудь. Ролі повиписували [хлопці]… Вивчили їх (Вишня, І, 1956, 237).

2. Письмово оформити вибуття усіх або багатьох звідкись, з чогось і т. ін. Повиписувати з лікарні тих, що одужали.

3. Старанно вималювати все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повиписувати на портреті деталі одягу; // Зробити візерунки на чому-небудь у багатьох місцях. І по ковніру, і по пазусі, і по ляхівках широких рукавів повиписувала [Леся].. сріблом, золотом і блакитним шовком усякі квітки й мережки (П. Куліш, Вибр., 1969, 187); * Образно. Їх [селян] лиця були також землянистої барви, непривітні; на деяких повиписували вже свої знаки голод і нужда (Фр., IV, 1950, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 657.