ПОВИПИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Випнути все або багато чого-небудь. * Образно. Дев’ять.. бочок, повних вина, повипинали боки (Коцюб., І, 1955, 242).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 657.