ПОВИМО́РЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док., розм. Виморитися (про всіх або багатьох). Дарма, що й коні поперепадалися і самі повиморювались, аж почорніли, тільки зуби біліють, але ж зате й бандитню розжахали [бандитів розігнали] по степу (Гончар, II, 1959, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 655.