ПОВИМОКА́ТИ, а́є, док.

1. Вимокнути (про все або багато чого-небудь). Повимокало все в полі (Ірчан, II, 1958, 247); Жито повимокало.

2. Стати зовсім мокрими (про всіх або багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 655.