Про УКРЛІТ.ORG

повикурювати

ПОВИКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. За допомогою диму вигнати звідкись усіх або багатьох. Повикурювати бджіл.

2. перен. Примусити всіх або багатьох піти звідкись геть або залишити місце свого проживання. — Я хочу помалу повикурювати тих панків із сіл (Фр., VII, 1951, 232); — Повикурюємо ось інтервентів, розв’яжемо собі руки, давайте тоді комуною жити (Гончар, II, 1959, 70).

3. Випалити все або багато чого-небудь (цигарки, тютюн і т. ін.). Повикурювати всі цигарки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 653.

вгору