ПОВИЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Вижати (див. ви́жати2) все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Уже всю траву в садку повижинала (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 652.