ПОВИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех.

1. Вивезти звідкись усе або багато чого-небудь. Якось пізнього вечора, щоб ніхто не бачив, Сергієнко повивозив їх [паски] і в Буг повикидав (Стельмах, II, 1962, 326).

2. Везучи, доставити звідкись, кудись, у якесь місце все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. Повивозили [гній] з господарства (Кучер, Прощай.., 1957, 310); Повивозити дітей на прогулянку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 650.