ПОВЗУНКО́ВИЙ, а, е.

1. розм. Прикм. до повзуно́к 1. Повзунковий вік.

2. техн. Оснащений повзунком (у 3 знач.). До причіпних комбайнів виготовлено нові повзункові волокуші з загущеними полозками (Колг. село, 4.VII 1954, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 647.