ПОВЗВО́ДНО, військ. Присл. до повзво́дний. Бійці шикувались повзводно (Десняк, Опов., 1951, 34); На завдання ходили [розвідники] повзводно, з кулеметами (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 496).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 646.