Про УКРЛІТ.ORG

повечоріти

ПОВЕЧОРІ́ТИ, і́є, док., безос. Наблизитися, настати (про вечір). Ой, коли б той вечір Та й повечоріло, То б моє серденько та й повеселіло (Укр.. лір. пісні, 1958, 323); Оце повечоріє, калюжки постужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305); Зовсім повечоріло. Ескадрилья літак за літаком знялася з моря, взявши курс на захід (Ле, Клен. лист, 1960, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 645.

вгору