ПОВЕЧЕ́РЯТИ, яю, яєш, док. Поїсти ввечері. Напились ми чаю, повечеряли — і почалися у нас розмови (Хотк., І, 1966, 164); Він тримався бадьоро і з великим апетитом повечеряв (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 140); — А тепер, Катерино, піди собі до челядні, повечеряй, чим бог послав (Стельмах, І, 1962, 298).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 645.