ПОВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Вартувати (у 1, 2 знач.) якийсь час. [Руфін:] Тож прошу почати збори, а сам я повартую коло хвіртки, щоб знову хто непроханий не вліз (Л. Укр., II, 1951, 410); — Іду, милая дівчино, в Армію Червону.. Хоч два роки повартую Рідную країну (Укр.. лір. пісні, 1958, 587).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 635.