ПОБІ́ЛЬШУЮЧИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до побі́льшувати.

2. у знач. прикм. Який побільшує що-небудь; збільшувальний. Тихович пильно обдивляється кожний корінець, підсовуючи інколи під побільшуюче скло (Коцюб., І, 1955, 206).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 618.