ПОБІ́ЛЬШЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. побі́льшити і побі́льшитися. Очевидна річ, боярин, обдарований [князем] такими широкими правами, ставався силою в селі і, зовсім природно, дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр., VI, 1951, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 617.