Про УКРЛІТ.ORG

побуяти

ПОБУЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. Буяти якийсь час. Погулявши, побуявши, Да стану гадати, Чи любити сокола, Чи вже перестати (Пісні та романси.., 1956, 159); Я раз іще б хотів простерти крила і побуять свобідно в вишині (Фр., XI, 1952, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 630.

вгору