Про УКРЛІТ.ORG

побудова

ПОБУДО́ВА, и, ж.

1. тільки одн. Дія за знач. побудува́ти. — Люди, парафіяни мої, — хвилювався Аркадій.., — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Вільде, Сестри.., 1958, 42); Обгрунтовуючи можливість побудови соціалізму в Країні Рад, Володимир Ілліч враховував не тільки внутрішні, але й зовнішні умови (Ком. Укр., 10, 1967, 51); В оповіданнях «Цілюща вода» та «Черешні цвітуть» прагне [О. Гончар] позбутись нарисовості і створити художні образи через побудову сюжету за принципом «новела в новелі» (Рад. літ-во, 3, 1957, 23).

2. тільки одн. Розміщення, взаємне розташування частин чого-небудь; структура. Надзвичайно складна за своєю побудовою,.. вона [кіноповість «Звенигора»] дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (Довж., І, 1958, 22); Побудова твору, його композиція, сама історична основа визначаються рядом причин, де на першому плані перебувають особливості ідейної концепції, життєвий досвід, нарешті, сам характер таланту письменника (Рад. літ-во, 3, 1957, 14).

3. Сукупність, система думок, положень, підпорядкованих яким-небудь принципам; теорія. Філософські побудови; Сила Олина полягала не в досконалості її логічних побудов, але в послідовності аргументації. Неймовірна затятість, небажання вважати на доводи Федя — от чим перемогло те дівча (Шовк., Людина.., 1962, 173).

4. рідко. Те саме, що будо́ва 1; будівля. Вони [курсанти] штурмують перепони із таким завзяттям, наче перед ними не штучні побудови, а справжні ворожі укріплення (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 87); * Образно. Де скеля — в повітря без вагань! Стомивсь — позад себе тільки глянь: Повалено вежі чорних літ, Нова побудова — цілий світ (Рильський, І, 1960, 328).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 628.

вгору