ПОБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поба́чити. Перша хатина, побачена нами, До самої стріхи жаріла вінками (Нагн., Вибр., 1957, 27); // поба́чено, безос. присудк. сл. Хоча огонь побачено ще недовго до півночі, то й досі не вдалося вгасити його цілком (Фр., IV, 1950, 46).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 609.