ПОБАРИ́ТИСЯ, барю́ся, ба́ришся, док., розм. Баритися якийсь час. — Зевес не дурно похвалявсь; ..Він видавить з тебе олію, От тілько йще тут побарись (Котл., І, 1952, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 609.