ПОБАГРОВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до побагрові́ти. Побагровіле від морозу обличчя; // у знач. прикм. Побагровілий ніс.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 608.