ПЛЯШКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до пля́шка. Темна товща води зазеленіла, як пляшкове скло (Трубл., І, 1955, 141); // Признач. для виготовлення пляшок. Пляшкові машини; // Який має форму пляшки, пляшкоподібний. Пляшкова учбова граната.

Пляшко́ве́ пи́во — пиво, яке зберігається і продається в пляшках. За столами засіли панове, з’їдаючи котлети, біфштекси і попиваючи вино або пляшкове пиво (Фр., VI, 1951, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 603.