ПЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. плюва́ти. [Вареник:] Треба діло швидш робить, тоді не буде вже ні мордобиття, ні плювання!.. (Кроп., II, 1958, 221).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 598.